владарка

[ʋlɑdɑrkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Жінка, яка володіє ким-небудь або чим-небудь, має владу над кимось; повелителька, володарка.

  2. (Історія) –

    (заст.) Дружина владаря (правителя, монарха); цариця, королева.

  3. (Література) –

    (перен., поет.) Та, що панує, домінує, має вирішальний вплив у певній сфері; повелителька, володарка (наприклад, “владарка дум”, “владарка сердець”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. владарка, р. владарки, д. владарці, з. владарку, о. владаркою, м. владарці, к. владарко

Більше записів