візантієць

[ʋizɑntijɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Мешканець або уродженець Візантії — давньогрецького міста на березі Босфору, на місці якого була заснована столиця Візантійської імперії Константинополь.

  2. (Історія) –

    Житель або громадянин Візантійської імперії (Східної Римської імперії), що існувала з IV по XV століття нашої ери.

  3. (Історія) –

    Представник грекомовного християнського населення Візантійської імперії, що характеризувався певним комплексом культурних, релігійних та історичних ознак.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. візантієць, р. візантійця, д. візантійцеві, з. візантійця, о. візантійцем, м. візантійцеві, к. візантійцю

Більше записів