еозин

1. Хімічна сполука, рожевий аніліновий барвник, що застосовується в гістології для фарбування мікроскопічних препаратів, а також у виробництві чорнила та кольорових олівців.

2. У міфології давніх греків — одна з Гор, богинь частин доби та пори року, що уособлювала ранкову зорю або світанок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |