еозин

[ɛozɪn] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічна сполука, рожевий аніліновий барвник, що застосовується в гістології для фарбування мікроскопічних препаратів, а також у виробництві чорнила та кольорових олівців.

  2. (Міфологія) –

    У міфології давніх греків — одна з Гор, богинь частин доби та пори року, що уособлювала ранкову зорю або світанок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. еозин, р. еозину, д. еозинові, з. еозин, о. еозином, м. еозині, к. еозине

Більше записів