Значення
- (Історія) –
Особа, яка перебуває на військовій службі, солдат або офіцер збройних сил; військовослужбовець.
- (Історія) –
Той, хто має відношення до армії, військової справи, пов’язаний з веденням війни або збройною боротьбою.
- (Військова справа) –
(У складних термінах) Стосується армії, оборони, збройних сил (наприклад, військовий лікар, військова техніка, військова таємниця).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. військовий, р. військового, д. військовому, з. військового, о. військовим, м. військовім, к. військовий
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
Директор був у кабінеті сам. Стояв біля вікна спиною до дверей, невисокий, щупленький, з блискучим лакованим ціпком у руці, дивився в училищний двір — звідти лунали різноголосі команди шикуватися “по ранжиру в колону по чотири”. Було перше вересня. Коли ми ввійшли і стали при порозі, директор озирнувся. Він був у всьому військовому, з портупеями через плече, тільки без погонів: на гімнастерці два ордени, а решта — планочки. Подивився на тітку Ялосовету, потім на мене. Якийсь захололо-уважний подив був у його сірих опуклих очах.— Василь Симоненко
-
До кімнати ввійшов завканц. З його темного френча звисала ціла серія різних ремінців і якихсь футлярів на олівці, сцизорики й навіть мапи. Розкішне галіфе пишно, як два самовари, віддувалося над високими чоботами із жовтої шкіри. Все це надавало йому військового вигляду, хоч з військом він зроду не мав нічого спільного.— Олена Теліга