Древослів

Словник Української Мови

вітростійкість

[ʋitrostijkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Властивість рослин, будівель, конструкцій або матеріалів протистояти сильному вітру, не ламаючись і не отримуючи пошкоджень.

  2. (Ботаніка) –

    Здатність лісових насаджень чи окремих дерев утримуватися від вивертання з корінням або від ламання стовбурів і крон під дією вітрових навантажень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вітростійкість, р. вітростійкості, д. вітростійкості, з. вітростійкість, о. вітростійкістю, м. вітростійкості, к. вітростійкосте

Більше записів