Древослів

Словник Української Мови

германін

[ɦɛrmɑnin] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Назва мешканця Стародавньої Німеччини (Германії) у римських авторів.

  2. (Хімія) –

    (хімія) Органічна сполука, барвник з групи азотолів, що застосовується в мікроскопії для фарбування бактерій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. германіни, р. германін, д. германінам, з. германін, о. германінами, м. германінах, к. германіни

Більше записів