віртута

[ʋirtutɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    У філософії та схоластиці: поняття, що означає внутрішню силу, здатність або потенційну можливість предмета чи явища, яка може бути реалізована в дії; потенція, можливість (протилежне — «акт»).

  2. (Філософія) –

    У моральній філософії та релігійному вжитку: позитивна душевна якість, моральна досконалість, чеснота; доброчесність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. віртут, р. віртута, д. віртутові, з. віртут, о. віртутом, м. віртуті, к. віртуте

Більше записів