Древослів

Словник Української Мови

вірний

[ʋirnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    (заст.) Той, хто сповідує певну релігію, віру; віруючий, правовірний.

  2. (Історія) –

    (заст., перен.) Прихильник, послідовник якоїсь ідеї, вчення, теорії.

  3. (Історія) –

    (заст.) Солдат, воїн у певному війську (найчастіше у словосполученнях на кшталт “вірні козаки”, “вірні полки”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вірний, р. вірного, д. вірному, з. вірного, о. вірним, м. вірнім

Більше записів