Значення
- (Анатомія) –
Верхня частина голови, тім’я, маківка; також застаріле позначення верхівки гори або дерева.
- (Історія) –
Почесна нагорода у вигляді вінка з гілок, квітів або металу, яку одержують переможці змагань (наприклад, у Стародавній Греції); символ перемоги, слави або нагороди.
- (Література) –
У переносному значенні — завершення, кульмінація, найвища точка розвитку чого-небудь (наприклад, життя, творчості).
- (Релігія) –
Застаріла назва вінця, німба — символічного сяйва навколо голови святого на іконах та релігійних зображеннях.
- (Ботаніка) –
У ботаніці — частина квітки, сукупність пелюсток; також застаріла назва віночка квітки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вінця, р. вінець, д. вінцям, з. вінця, о. вінцями, м. вінцях, к. вінця