відсторонювання

[ʋidstoronjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “відсторонювати”; тимчасове або постійне усунення когось від виконання службових обов’язків, повноважень або участі в чомусь, зазвичай як запобіжний захід або стягнення.

  2. (Психологія) –

    Процес або результат усунення чогось на другий план, позбавлення уваги, значення або актуальності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відсторонювання, р. відсторонювання, д. відсторонюванню, з. відсторонювання, о. відсторонюванням, м. відсторонюванні, к. відсторонювання

Більше записів