Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова “відстороняти” або “відсторонити”; усунення когось, чогось від участі в чому-небудь, позбавлення можливості брати участь у чомусь, виконувати обов’язки (наприклад, від посади).
- (Юриспруденція) –
Стан того, хто відсторонений; тимчасове усунення від виконання службових обов’язків, повноважень, участі у діяльності як запобіжний захід або санкція.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відсторонення, р. відсторонення, д. відстороненню, з. відсторонення, о. відстороненням, м. відстороненні, к. відсторонення