відсіч

[ʋidsit͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Військова справа) –

    Відбиття нападу, атаки ворога; активний захист від наступальних дій противника.

  2. (Соціологія) –

    Рішучий опір, протидія чомусь небажаному, шкідливому (наприклад, поширенню негативних явищ, ідеології).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відсіч, р. відсічі, д. відсічі, з. відсіч, о. відсіччю, м. відсічі, к. відсіче

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів