Значення
- (Техніка) –
Відрізаний або відрубаний шматок чогось, переважно дерева; обрізок, уламок.
- (Ботаніка) –
Частина стовбура дерева, відокремлена від нього (відрубана або відпиляна); коротка колода.
- (Техніка) –
У техніці — деталь, заготовка, отримана шляхом відрізання або відрубування від основного матеріалу (металу, пластику тощо).
- (Геологія) –
У геології — зразок гірської породи, відокремлений від масиву (наприклад, керна) для лабораторного дослідження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відрубок, р. відрубка, д. відрубкові, з. відрубок, о. відрубком, м. відрубкові, к. відрубку