відрубок

[ʋidrubok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Відрізаний або відрубаний шматок чогось, переважно дерева; обрізок, уламок.

  2. (Ботаніка) –

    Частина стовбура дерева, відокремлена від нього (відрубана або відпиляна); коротка колода.

  3. (Техніка) –

    У техніці — деталь, заготовка, отримана шляхом відрізання або відрубування від основного матеріалу (металу, пластику тощо).

  4. (Геологія) –

    У геології — зразок гірської породи, відокремлений від масиву (наприклад, керна) для лабораторного дослідження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відрубок, р. відрубка, д. відрубкові, з. відрубок, о. відрубком, м. відрубкові, к. відрубку

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів