Древослів

Словник Української Мови

відпуститель

[ʋidpustɪtɛlʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    (релігійний термін) Той, хто має право або повноваження відпускати гріхи; священик, який сповідає та дає розгрішення.

  2. (Історія) –

    (застаріле, історичне) Особа, яка звільняє когось від зобов’язань, боргу або покарання; той, хто дарує свободу або прощення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпуститель, р. відпустителя, д. відпустителеві, з. відпустителя, о. відпустителем, м. відпустителеві, к. відпустителю

Більше записів