відпускниця

[ʋidpusknɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Жінка, яка перебуває у відпустці (щорічній, творчій, навчальній тощо).

  2. (Історія) –

    Застаріле: жінка або дівчина, яка отримала офіційний дозвіл (відпускну грамоту) на звільнення від кріпосної залежності або на вільне проживання поза місцем приписання (наприклад, для навчання чи роботи).

  3. (Релігія) –

    У спеціальному контексті: жінка, яка отримала церковний дозвіл (відпуст) на певні зміни у побуті або діяльності (наприклад, на дозвіл їсти м’ясо у піст).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпускниця, р. відпускниці, д. відпускниці, з. відпускницю, о. відпускницею, м. відпускниці, к. відпускнице

Більше записів