відпускник

[ʋidpusknɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Особа, яка перебуває у відпустці, відпочиває від роботи, служби чи навчання.

  2. (Юриспруденція) –

    Той, хто отримав відпустку (у 1-му значенні); тимчасово звільнений від виконання службових обов’язків для відпочинку чи інших цілей.

  3. (Історія) –

    Застаріле: військовослужбовець, який отримав тимчасову відпустку з частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпускник, р. відпускника, д. відпускникові, з. відпускника, о. відпускником, м. відпускникові, к. відпускнику

Більше записів