геній

Значення

1. (Психологія) –

   Надзвичайно обдарована людина, що володіє винятковими творчими, інтелектуальними або іншими здібностями, здатна до створення принципово нових, історично значущих ідей, творів або відкриттів.

2. (Психологія) –

   Вроджений, вищий ступінь творчих або інтелектуальних здібностей; надзвичайний талант, що дає змогу досягати вершин у науці, мистецтві, техніці тощо.

3. (Релігія) –

   У міфології та давніх уявленнях: дух-охоронець людини, місцевості або установи, що символізує внутрішню силу та призначення; втілення найяскравіших якостей особистості (напр., геній народу, геній місця).

4. (Лінгвістика) –

   У розмовній мові: людина, яка проявляє велику кмітливість, винахідливість у якійсь конкретній, часто побутовій ситуації (використовується із відтінком іронії або захвату).

Правопис та відмінювання