Значення
- (Юриспруденція) –
Встановлена законодавством тривалість часу, протягом якого працівник звільняється від виконання своїх трудових обов’язків зі збереженням місця роботи (посади) та, як правило, заробітної плати (окладу).
- (Менеджмент) –
Дозвіл на тимчасову відсутність, наданий комусь; період такої відсутності (наприклад, службовий відпуск, короткострокова відпуск).
- (Історія) –
(заст.) Відпускання, звільнення від чого-небудь; дозвіл піти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відпуск, р. відпуску, д. відпускові, з. відпуск, о. відпуском, м. відпускові, к. відпуску