відпущениця

[ʋidpuʃt͡ʃɛnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Жінка або дівчина, яка отримала церковний дозвіл (відпуст) на певні дії або звільнення від обітниць, зобов’язань (заст., церк.).

  2. (Релігія) –

    У спеціальному значенні: черниця, якій надано дозвіл (відпуст) тимчасово залишити монастир і жити в миру, зберігаючи при цьому свої обіти (заст., церк.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпущениця, р. відпущениці, д. відпущениці, з. відпущеницю, о. відпущеницею, м. відпущениці, к. відпущенице

Більше записів