відпущення

[ʋidpuʃt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “відпустити”; надання дозволу піти, поїхати, звільнення від обов’язків на певний час.

  2. (Юриспруденція) –

    Офіційно наданий працівникові період відпочинку від роботи зі збереженням місця роботи (посади) та, як правило, заробітної плати (оплачувана відпустка).

  3. (Релігія) –

    У релігійному контексті: церковний обряд або молитва, що завершує богослужіння, а також благословення священика віруючим після служби.

  4. (Юриспруденція) –

    Застаріле: звільнення від боргу, провини, обіцянки або зобов’язання; прощення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпущення, р. відпущення, д. відпущенню, з. відпущення, о. відпущенням, м. відпущенні, к. відпущення

Більше записів