Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова “відпустити”; надання дозволу піти, поїхати, звільнення від обов’язків на певний час.
- (Юриспруденція) –
Офіційно наданий працівникові період відпочинку від роботи зі збереженням місця роботи (посади) та, як правило, заробітної плати (оплачувана відпустка).
- (Релігія) –
У релігійному контексті: церковний обряд або молитва, що завершує богослужіння, а також благословення священика віруючим після служби.
- (Юриспруденція) –
Застаріле: звільнення від боргу, провини, обіцянки або зобов’язання; прощення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відпущення, р. відпущення, д. відпущенню, з. відпущення, о. відпущенням, м. відпущенні, к. відпущення