відпровадження

[ʋidproʋɑdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Логістика) –

    Дія за значенням дієслова “відпроваджувати”; супроводження кого-, чого-небудь до певного місця, пункту призначення з метою передачі, відправки або на знак поваги.

  2. (Дипломатія) –

    Офіційна процедура або церемонія супроводу, проведення когось (наприклад, дипломатичного представника, високого гостя) при завершенні його перебування або місії.

  3. (Історія) –

    Застаріле: відправлення, висилання когось, чогось кудись.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відпровадження, р. відпровадження, д. відпровадженню, з. відпровадження, о. відпровадженням, м. відпровадженні, к. відпровадження

Більше записів