Значення
- (Хімія) –
Органічна сполука, що містить гідроксильну групу (-OH), приєднану до атома вуглецю, який одночасно утворює подвійний зв’язок із сусіднім атомом вуглецю (C=C-OH); нестійка таномерна форма карбонільної сполуки (кетону чи альдегіду), що знаходиться в динамічній рівновазі з нею через процес кето-енольної таутомерії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. енол, р. енолу, д. енолові, з. енол, о. енолом, м. енолі, к. еноле