відправляння

[ʋidprɑʋljɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Логістика) –

    Дія за значенням дієслова «відправляти»; надсилання, пересилання когось або чогось до певного місця або призначення.

  2. (Логістика) –

    Процес або факт від’їзду, вирушення в дорогу (переважно про транспортний засіб або групу людей).

  3. (Релігія) –

    (у спеціальному контексті) Церковна служба, обряд, що відправляється за певним нагодом (наприклад, панахида).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відправляння, р. відправляння, д. відправлянню, з. відправляння, о. відправлянням, м. відправлянні, к. відправляння

Більше записів