Словник Української Мови
Буква
1. У шумеро-аккадській міфології — один з головних богів, пов’язаний з прісними водами, мудрістю, знаннями, чаклунством та творенням людини; покровитель міста Еріду.
2. У сучасній культурі (переважно в інтернет-середовищі) — назва антропоморфного персонажа, що походить з японської мови (яп. えんき) та може означати персонажа аніме, манґи, відеоігор або іншого твору, який має привабливу, часто милу зовнішність і викликає захоплення.
Приклад 1:
У шумерів найбільш шанованими були місячний культ Нанна (вавилонський Сін), солярний культ Уту (вавилонський Шамаш), бог води й мудрості Енкі (вавилонський Еа), бог-творець Енліль, храм якому височів у Ніппурі (цей бог упорядкував Всесвіт, навчив людей землеробству й тваринництву, «називав ім’я царя»). Великою популярністю в ІІІумері користувався культ богині кохання та народжуванрсті Інанни, який під різними іменами (вавилонська Іштар, фінікійська Ашторет чи Астарта) поширився в усій Передній Азії.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”