Значення
- (Техніка) –
Відмовотривкість — властивість технічних систем, пристроїв або програмного забезпечення зберігати працездатність та виконувати свої функції при виході з ладу окремих їхніх компонентів або частин.
- (Менеджмент) –
Відмовотривкість — здатність організаційної структури, плану або процесу функціонувати та досягати поставлених цілей навіть за умови часткових збоїв або несприятливих змін у зовнішньому середовищі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відмовотривкість, р. відмовотривкості, д. відмовотривкості, з. відмовотривкість, о. відмовотривкістю, м. відмовотривкості, к. відмовотривкосте