відмовостійкість

[ʋidmoʋostijkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Відмовостійкість — здатність технічної системи, організації, соціальної групи тощо зберігати працездатність, функціональність та цілісність при виникненні відмов окремих її компонентів, елементів або підсистем, а також під час зовнішніх негативних впливів, криз та збурень.

  2. (Інформаційні технології) –

    Відмовостійкість — властивість інформаційних, кіберфізичних та мережевих систем протистояти, виявляти, стримувати та відновлюватися після атак, зломів або пошкоджень, що забезпечує безперервність їхньої роботи навіть у умовах часткових відмов.

  3. (Психологія) –

    Відмовостійкість — у психології та соціології: резильєнтність, здатність особистості, колективу чи суспільства адаптуватися, відновлюватися та розвиватися після пережитих стресових ситуацій, травм, втрат або серйозних випробувань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відмовостійкість, р. відмовостійкості, д. відмовостійкості, з. відмовостійкість, о. відмовостійкістю, м. відмовостійкості, к. відмовостійкосте

Більше записів