відмовка

[ʋidmoʋkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Формальна або вигадана причина для відхилення чогось, ухилення від чого-небудь; виправдання.

  2. (Лінгвістика) –

    У мовленні: коротка фраза, стереотипний вираз, що використовується для відмови, заперечення або несхвалення (наприклад, “аби-як”, “нісенітниця”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відмовка, р. відмовки, д. відмовці, з. відмовку, о. відмовкою, м. відмовці, к. відмовко

Більше записів