Значення
- (Соціологія) –
Спосіб життя, пов’язаний із добровільним усамітненням, віддаленням від суспільства та поселенням у безлюдному місці; самітництво.
- (Релігія) –
Релігійна практика аскетизму, що полягає в житті у самоті, відокремлено від світу, з метою духовного самовдосконалення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відлюдництво, р. відлюдництва, д. відлюдництву, з. відлюдництво, о. відлюдництвом, м. відлюдництві, к. відлюдництво