Значення
- (Історія) –
Жінка, яка займається відкупом — отриманням права на збір податків, мит або монопольну торгівлю певними товарами за певну плату державі.
- (Історія) –
Власниця або орендарка підприємства (наприклад, шинку, корчми), яка діяла на основі відкупного права.
- (Історія) –
У переносному значенні — жінка, яка викуповує, звільняє когось або щось з неволі, боргу, застави тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відкупниця, р. відкупниці, д. відкупниці, з. відкупницю, о. відкупницею, м. відкупниці, к. відкупнице