Значення
- (Історія) –
Особа, яка за певну плату (відкуп) отримала від держави монопольне право на збір податків, мит або на продаж окремих видів товарів (наприклад, сіль, тютюн, горілку).
- (Соціологія) –
У переносному значенні: той, хто наживається на чужій біді, нестатках або на грішних пристрастях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відкупник, р. відкупника, д. відкупникові, з. відкупника, о. відкупником, м. відкупникові, к. відкупнику