Значення
- (Наука) –
Той, хто відкриває щось нове, невідоме, робить відкриття (у науці, техніці, географії тощо).
- (Техніка) –
Пристрій, інструмент або пристосування для відкривання чого-небудь (наприклад, консервних банок, пляшок).
- (Історія) –
Рідко вживане: той, хто засновує, ініціює, покладає початок чомусь (наприклад, новій справі, традиції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відкривач, р. відкривача, д. відкривачеві, з. відкривача, о. відкривачем, м. відкривачеві, к. відкривачу