Значення
- (Медицина) –
(медич.) патологічний стан, що характеризується значним зниженням нервової активності, виснаженням нервової системи, що призводить до різкого падіння працездатності, фізичної та психічної слабкості; нервове виснаження.
- (Медицина) –
(фізіол., заст.) зменшення або припинення функціональної активності органа або тканини внаслідок порушення його зв’язку з нервовою системою (наприклад, після перерізання нерва).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. енервація, р. енервації, д. енервації, з. енервацію, о. енервацією, м. енервації, к. енерваціє