відкритість

[ʋidkrɪtistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість або стан того, що є відкритим, доступним, не закритим, не ізольованим; доступність для сприйняття, використання або участі.

  2. (Психологія) –

    Відвертість, щирість у спілкуванні та вчинках; готовність до довіри, до відкритого висловлювання думок і почуттів.

  3. (Соціологія) –

    Відсутність обмежень, свобода доступу до інформації, процесів або ресурсів; прозорість (наприклад, у державному управлінні, діяльності організацій).

  4. (Психологія) –

    У переносному значенні — широта поглядів, толерантність, здатність сприймати нове, несприйняття до упереджень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відкритість, р. відкритості, д. відкритості, з. відкритість, о. відкритістю, м. відкритості, к. відкритосте

Приклади з художньої літератури

  • Ніхто з найближчих приятелів так і не дочекався від нього виразної відповіді на запитання, чого він туди їздить. Дівчина, з якою він прозустрічався вісім років (її ім’я було Ева Марія й невідомо кого саме — Марії чи Еви було в ній більше), одного ранку повідомила, що має досить. Разом з нею він провів до будинкової брами більшу частину своєї молодості — ту, в якій з приголомшливо хвилюючою відкритістю ловиш усі зустрічні погляди. Але Карл Йозеф Цумбруннен не перестав їздити в Україну навіть після цього розриву. Він усього лише трохи — зауважували тільки найближчі — згорбився, до того ж окуліст вимушений був призначити йому по цілому додатковому діоптрію.
    — Юрій Андрухович

Більше записів