1. Сукупність мовних особливостей (лексичних, граматичних, стилістичних, просодичних), що системно використовуються представниками певної гендерної групи (чоловіками або жінками) і сприймаються як маркери їхньої соціальної та гендерної ідентичності в межах конкретної мовної спільноти.
2. У соціолінгвістиці та гендерній лінгвістиці — гіпотетичний варіант мови, що характеризує мовлення жінок або чоловіків, розглядуваний як своєрідний “соціолект”, пов’язаний з гендерною соціалізацією, а не з біологічною статтю.