Древослів

Словник Української Мови

відбудовник

[ʋidbudoʋnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Той, хто займається відбудовою, відновленням зруйнованого або пошкодженого будівництва, споруди, підприємства тощо.

  2. (Історія) –

    У переносному значенні: той, хто бере активну участь у відродженні, відновленні чого-небудь (наприклад, економіки, культури, суспільних інститутів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відбудовник, р. відбудовника, д. відбудовникові, з. відбудовника, о. відбудовником, м. відбудовникові, к. відбудовнику

Більше записів