Значення
- (Техніка) –
Процес відновлення зруйнованого, пошкодженого або знищеного об’єкта (будівлі, споруди, підприємства, галузі, населеного пункту тощо) до його попереднього або кращого стану.
- (Історія) –
Історичний період або сукупність заходів, спрямованих на поновлення господарства, інфраструктури та суспільних інституцій після масштабних руйнувань, зазвичай спричинених війною, стихійним лихом або тривалою кризою (наприклад, відбудова після Другої світової війни).
- (Історія) –
Перен. Відновлення, поновлення, відродження явищ нематеріального характеру (наприклад, відбудова державності, моральних цінностей, довіри).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відбудова, р. відбудови, д. відбудові, з. відбудову, о. відбудовою, м. відбудові, к. відбудово