везучи
[ʋɛzut͡ʃɪ] Дієприслівник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Дієприкметник дійсний теперішнього часу від дієслова “везти” (в усіх значеннях), що означає такий, який переміщує когось або щось у певному напрямку, або такий, якому щастить.
- (Лінгвістика) –
(розм.) У значенні прислівника: маючи успіх, щастя у чомусь; пощастивши.