весняний

[ʋɛsnjɑnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який належить до весни, властивий весні, характерний для неї.

  2. (Біологія) –

    Який відбувається, з’являється, діє тощо весною.

  3. (Література) –

    Який нагадує собою весну за своїми ознаками (свіжістю, теплотою, молодістю, життєрадісністю).

  4. (Лінгвістика) –

    Призначений для використання весною, носіння весною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. весняний, р. весняного, д. весняному, з. весняного, о. весняним, м. веснянім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Та зате серед ночі, любий,
    У весняному моєму сні, —
    Поцілуєш мої ти губи
    І щось ніжне шепнеш мені.
    — Олена Теліга
  • Весна чарівниця,
    Неначе цариця,
    Наказ свій послала,
    Щоб краса вставала.
    І проліски, і травка,
    Й зелена муравка,
    І кульбаба рясна,
    Й фіалочка ясна —
    Всі квітивесняні,
    Веселі, кохані,
    З-під листя виходять,
    Голівки підводять
    Од сну зимового
    До сонця ясного!
    Ті квіти дрібненькі,
    Мов дітки маленькі,
    Розбіглись у гаю,
    Я їх позбираю
    В пучечок докупки —
    Для мами-голубки!
    — Олена Пчілка
  • І не вітряно і не хмарно,
    Все заповнюєвесняний сміх!
    Цілий день я проброжу марно,
    Не зустрівши очей твоїх.
    — Олена Теліга

Більше записів