весняний
[ʋɛsnjɑnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Який належить до весни, властивий весні, характерний для неї.
- (Біологія) –
Який відбувається, з’являється, діє тощо весною.
- (Література) –
Який нагадує собою весну за своїми ознаками (свіжістю, теплотою, молодістю, життєрадісністю).
- (Лінгвістика) –
Призначений для використання весною, носіння весною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. весняний, р. весняного, д. весняному, з. весняного, о. весняним, м. веснянім
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
— Олена Теліга
-
Весна чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квітивесняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок докупки —
Для мами-голубки!— Олена Пчілка -
І не вітряно і не хмарно,
Все заповнюєвесняний сміх!
Цілий день я проброжу марно,
Не зустрівши очей твоїх.— Олена Теліга