Словник Української Мови
Буква
1. Спрямований угору, перпендикулярний до горизонтальної площини або лінії горизонту; такий, що йде вздовж напряму сну, сили тяжіння.
2. Розташований, організований або функціонуючий за принципом підпорядкування нижчих ланок вищим у строгій ієрархії (про структури управління, соціальні системи тощо).
3. Пов’язаний з різними рівнями однієї галузі, сфери діяльності або виробничого процесу, що охоплює послідовні стадії від початку до кінця.
Приклад 1:
Так, косий клин розділяв слова, вертикальний клин ставився перед чоловічим ім’ям, знак жіночого лона — перед жіночим ім’ям тощо. Найдавніші шумери писали вертикальними стовпчиками згори донизу, причому самі стовпчики слідували справа наліво.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Горизонтальний масштаб: 5 верст в 1см, вертикальний – 20 сажень в 1см. 1 – сучасні річкові відклади; 2 – лес і лесовидні утворення (QIV-V); 3 – давньоалювіальні відклади нижньої надзаплавної тераси р. Десни (Q3/IV); 4 – давньоалювіальні відклади верхньої надзаплавної тераси р. Десни (Q1/IV); 5 – лес (Q2/III-IV); 6 – морена (Q2/III); 7 – надльодовикові і передльодовикові утворення (Q1/III); 8 – лесовидні утворення (Q2/II-III); 9 – піски і глини Рд.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Що таке вертикальний маркетинг: a ієрархія підпорядкування маркетингових дій; b вертикаль взаємодії структур керування маркетингом; 76 c щабля розвитку маркетингу; d нові напрямки використання старих ідей.
— Самчук Улас, “Марія”