вертикальний
[ʋɛrtɪkɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Фізика) –
Спрямований угору, перпендикулярний до горизонтальної площини або лінії горизонту; такий, що йде вздовж напряму сну, сили тяжіння.
- (Соціологія) –
Розташований, організований або функціонуючий за принципом підпорядкування нижчих ланок вищим у строгій ієрархії (про структури управління, соціальні системи тощо).
- (Виробництво) –
Пов’язаний з різними рівнями однієї галузі, сфери діяльності або виробничого процесу, що охоплює послідовні стадії від початку до кінця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вертикальний, р. вертикального, д. вертикальному, з. вертикального, о. вертикальним, м. вертикальнім