вертикальний

[ʋɛrtɪkɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Спрямований угору, перпендикулярний до горизонтальної площини або лінії горизонту; такий, що йде вздовж напряму сну, сили тяжіння.

  2. (Соціологія) –

    Розташований, організований або функціонуючий за принципом підпорядкування нижчих ланок вищим у строгій ієрархії (про структури управління, соціальні системи тощо).

  3. (Виробництво) –

    Пов’язаний з різними рівнями однієї галузі, сфери діяльності або виробничого процесу, що охоплює послідовні стадії від початку до кінця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вертикальний, р. вертикального, д. вертикальному, з. вертикального, о. вертикальним, м. вертикальнім

Синоніми & Антоніми

Більше записів