вертячи

[ʋɛrtjɑt͡ʃɪ] Дієприслівник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дієприслівник недоконаного виду від дієслова “вертіти”, що означає обертальний рух навколо осі або по колу, а також швидке повертання, крутіння чогось.

  2. (Медицина) –

    У переносному значенні — спричиняючи запаморочення, відчуття обертання (наприклад, про головокружіння).

  3. (Лінгвістика) –

    У розмовній мові — керуючи, направляючи когось або щось у певне русло, часто з відтінком маніпулювання (наприклад, “вертячи справу”).

Більше записів