1. Дієприслівник недоконаного виду від дієслова “вертіти”, що означає обертальний рух навколо осі або по колу, а також швидке повертання, крутіння чогось.
2. У переносному значенні — спричиняючи запаморочення, відчуття обертання (наприклад, про головокружіння).
3. У розмовній мові — керуючи, направляючи когось або щось у певне русло, часто з відтінком маніпулювання (наприклад, “вертячи справу”).