Древослів

Словник Української Мови

вершницький

[ʋɛrʃnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Стосовний до вершника або вершників, властивий їм; призначений для вершників.

  2. (Географія) –

    Стосовний до Вершниці (населеного пункту), пов’язаний із нею; що походить із Вершниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вершницький, р. вершницького, д. вершницькому, з. вершницького, о. вершницьким, м. вершницькім

Більше записів