вершницький БукваВ 1. Стосовний до вершника або вершників, властивий їм; призначений для вершників. 2. Стосовний до Вершниці (населеного пункту), пов’язаний із нею; що походить із Вершниці. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикметник () | ←вершляговийверьовкін→