1. (про рослини) утворювати вершки, верхівки; викидати суцвіття, особливо на початку цвітіння.
2. (перен., розм.) досягати найвищого ступеня розвитку, найбільшої інтенсивності; бути на піку, на вершині чогось.
вершкуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |