drevosliv.com

Словник Української

вершечок

Буква

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “верх” — невелика верхня частина чогось, найвища точка або кінцева ділянка чогось високого (наприклад, гори, дерева, будівлі).

2. Верхівка, кінчик чогось видовженого або загостреного (наприклад, вершечок вуха, вершечок пера).

3. Перенісне значення: найвищий ступінь, кульмінація, апогей якоїсь діяльності, стану або почуття (наприклад, вершечок мистецтва, вершечок щастя).

4. У кулінарії: невелика верхня частина деяких овочів, фруктів або грибів (наприклад, вершечок моркви, вершечок полуниці).

5. У ботаніці: верхня частина пагона, стебла або квітконоса рослини, що містить точку росту.

Приклади:

Приклад 1:
Розповідав, як любив залазити на самий вершечок Троїцької дзвіниці, звісити ноги у кругле віконечко і блаженно тими ногами бовтати, за що не раз перепадало йому від регента… А вдома на веранді, яка виходила в наш розкішний садок, сповнений аромату викоханих батьковими чудодійними руками квітів, — читалися вірші. Читала в основному я. Як зараз пригадую (добір мій — інтуїтивний — був непоганий): «Гаї шумлять», «Пастелі», з пізніших — «Ідемо з Великої Багачки» («В ніч таку, морозяну і строгу, В небі зорі — наче вимиті, нові… „Выхожу один, я на дорогу“, — все бринить у мене в голові»), з воєнних — «В безсонну ніч» («ніч — мов та печать»), «Голос матері», нарешті, «Я утверждаюсь», яке так відповідало тим високим патріотичним хвилям, на яких гойдалося моє наївне, напівдитяче, але абсолютно щире «я».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Вершечок з ялинки волiкся за батьком i лишав на снiгу довгу, мов стежечка, смужку. Василько глянув на свiжий пеньок, i двi сльозини скотились йому по щiчках.
— Невідомий автор

More posts