верховинець

[ʋɛrxoʋɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Географія) –

    Мешканець або уродженець Верховини — гірської місцевості в Українських Карпатах, зокрема території на північних схилах головного хребта від Чорногори до Гуцульщини.

  2. (Етнографія) –

    Представник етнографічної групи українців — верховинців (гуцулів, бойків, лемків), що проживають у Карпатах.

  3. (Етнографія) –

    (переносне значення) Людина, яка живе в гірській місцевості, характеризується вольовим, незалежним характером, звичаями та побутом, типовими для карпатських мешканців.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верховинець, р. верховинець, д. верховинець, з. верховинець, о. верховинець, м. верховинець, к. верховинець

Більше записів