Древослів

Словник Української Мови

верховець

[ʋɛrxoʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Географія) –

    Мешканець або уродженець села Верхівці (назва кількох населених пунктів в Україні).

  2. (Географія) –

    Мешканець або уродженець міста Верхівців (назва кількох історичних місцевостей).

  3. (Географія) –

    Заст. Той, хто живе в горах, високо в горах; горець, верховинник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верхвівці, р. верховець, д. верхвівцям, з. верхвівці, о. верхвівцями, м. верхвівцях, к. верхвівці

Більше записів