верхівка

Значення

1. (Географія) –

   Найвища частина чого-небудь, вершина (гори, дерева тощо).

2. (Соціологія) –

   Переносно: найвищі, керівні верстви суспільства, організації, кола людей; еліта.

3. (Техніка) –

   У техніці: верхня частина споруди або конструкції (наприклад, верхівка вежі, щогли).

4. (Ботаніка) –

   У ботаніці: верхня частина рослини, пагона з листям або бруньками; верхівковий (апікальний) орган.

5. (Географія) –

   У географії (як власна назва): назва окремих гір, урочищ або населених пунктів, розташованих на височині (наприклад, село Верхівка).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми