верб’я

1. Місцевість, вкрита вербами; вербовий гай, вербник.

2. Збірно: вербові гілки, пруття, лоза.

3. Розм. Назва деяких видів верби, особливо верби білої (Salix alba).

Приклади:

Приклад 1:
Де ся підтіпанка вмішалась, То верб’я золоте росло; Земля б щасливою назвалась, Коли б таке пропало зло! Чрез неї вся Латинь возстала І на троян її напала, І Турн зробивсь Енею враг.
— Самчук Улас, “Марія”