галичина

[ɦɑlɪt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Історична область у Західній Україні, розташована переважно в басейні верхньої течії Дністра та Прип’яті, що охоплює сучасні Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську області, частини інших областей, а також територію сучасної Польщі (Малопольське воєводство).

  2. (Історія) –

    Назва автономного королівства (Королівство Галичини та Володимирії) у складі Австрійської імперії (з 1772 р.), а згодом Австро-Угорщини (до 1918 р.), центром якого було місто Львів.

  3. (Історія) –

    (переносно) Українські землі, що входили до складу Австро-Угорської імперії, або західноукраїнські землі загалом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. галичина, р. галичини, д. галичині, з. галичину, о. галичиною, м. галичині, к. галичино

Більше записів