вербований
[ʋɛrboʋɑnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Юриспруденція) –
Який належить до вербовки, пов’язаний з нею; призначений для вербування.
- (Юриспруденція) –
Який був завербований, тобто залучений, притягнутий до чого-небудь (переважно таємно або шляхом переконання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вербований, р. вербованого, д. вербованому, з. вербованого, о. вербованим, м. вербованім