глибочінь

1. Велика, надзвичайна глибина; безодня, прірва (у прямому та переносному значенні).

2. (перен.) Віддалена, важкодоступна місцевість, глушина, нетрі.

3. (перен.) Сутність, основа, найважливіша частина якогось явища, процесу або стану (наприклад, душевна глибочінь).

Приклади вживання слова

глибочінь

Приклад 1:
Не лякає тебе полум’я блискавки, Не страшить глибочінь моря бурхливого, Бо ж оселя твоя в тихому падолі, Човен твій на мілкім брідку. В твій куток не зорить острах і хитрощі І пекельних богинь погляди заздрісні Не спроможні пойнять дім твій — і Тартаром В тиху пристань повіяти.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”